Плюшевый мишутка шел войною прямо на Берлин...(с)Г.О.
Скільки кроків з кулями в спині Am F
Маю я до тебе ще пройти. C Em
Дівчинка з очима гострими як ніж Am F
Де той крок, де перейшли на ти. Dm E
Скільки треба перейти мостів,
Щоб не бачити прірви між нами,
О, якби ж то міг, якби хотів,
Вкрасти тебе до своєї ями.
Сміх і гріх, твоє ім‘я під серцем,
Сірими сніжними вечорами.
Додавало мені гігагерців
У пусті вірші, у змервтілі храми.
Скільки кроків до твоїх очей?
Скільки пострілів в спину від долі?
Я вовчію, вию в вуха ночей:
«Де ти, де ти? Оля, Оля!?»
Де, Руда, сховалась від мене?
Де тебе ховають стіни і друзі?
Йду по сліду, стріч не мине.
На квітучім біля річки лузі.
Хутко б‘ється твоє серце грудях,
Ріже погляд зелених очей.
Йдемо звідси, бо краса не в людях,
Я покажу тобі срібло ночей.
Крок за кроком, плутаєм слід.
Чорта с два нас тут хто відшукає!
Як примари, як тіні від
Того, хто у вогні блукає...
Маю я до тебе ще пройти. C Em
Дівчинка з очима гострими як ніж Am F
Де той крок, де перейшли на ти. Dm E
Скільки треба перейти мостів,
Щоб не бачити прірви між нами,
О, якби ж то міг, якби хотів,
Вкрасти тебе до своєї ями.
Сміх і гріх, твоє ім‘я під серцем,
Сірими сніжними вечорами.
Додавало мені гігагерців
У пусті вірші, у змервтілі храми.
Скільки кроків до твоїх очей?
Скільки пострілів в спину від долі?
Я вовчію, вию в вуха ночей:
«Де ти, де ти? Оля, Оля!?»
Де, Руда, сховалась від мене?
Де тебе ховають стіни і друзі?
Йду по сліду, стріч не мине.
На квітучім біля річки лузі.
Хутко б‘ється твоє серце грудях,
Ріже погляд зелених очей.
Йдемо звідси, бо краса не в людях,
Я покажу тобі срібло ночей.
Крок за кроком, плутаєм слід.
Чорта с два нас тут хто відшукає!
Як примари, як тіні від
Того, хто у вогні блукає...
этто...отдельно как бы)))
прірвиміж
туда же))
А вообще...спасибо) Красиво, мне очень нравится)
а вообще - волчею от тебя! с Днем.
да нет, ничего, вроде))